мова жива схованка людського духу

Мова – генетичний код будь-якого народу, серцевина його культури, історії та й загалом людської цивілізації. Про велике значення мови писали багато видатних людей, філософів, письменників, чия творча діяльність не аби як збагатила й нашу українську мову. Сьогодні ми підготували для вас збірку кращих висловів про рідну українську мову від видатних українців. “Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.” . “Найбільше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя i своi сподiванки, розум, досвід, почування.” Панас Мирний. “Мова – втiлення думки.

Повідомте про новину. Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Автор афоризму: Панас Мирний, український прозаїк і драматург. Русский. Проекти/Ініціативи. Потрібна допомога. Благодійна організація «Фонд сприяння ініціативам газети «День».

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають, — чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто — ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, щ.

"Найбільше й найдорожче добро в кожного народу, – казав колись класик української літератури Панас Мирний, – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування". Цю думку розвиває в згаданій статті К. Ушинський: "Покоління народу проходять одне за одним, але наслідки життя кожного покоління лишаються в мові спадщиною нащадкам. До скарбниці рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитог.

Щорічно дев’ятого листопада культурна, освітянська і наукова громадськість України відзначає День української мови та писемності. Це свято було встановлене указом президента в 1997 році на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нац.

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Навчаючись із малих літ балакати, ми разом із тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають,- чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, ч.

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний). Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний.

Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний. Мова росте елементарно, разом з душею народу. І. Франко. Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару. Лесь Танюк. Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації.

2. Мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. 3. Мово, щоб душа була живою в устах нащадків, будь повік жива! 4. «Мова — жива схованка людського духу,» — писав класик нашої літератури Панас Мирний.

Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно. Політь бур’ян. Чистіша від сльози. Вона хай буде. Вірно і слухняно.

Мова – "безпосередня дійсність думки" (К.Маркс), мова – "жива схованка людського духу" (Панас Мирний), мова – "коштовний скарб народу" (І.Франко), мова – "життя духовного основа " (М.Рильський), "мова – генофонд культури " (О.Гончар)… Цей перлік афористичних висловів можна продовжувати. Мислителі, письменники в усі часи намагалися розкрити таємниці людської мови, її роль не тільки як засобу спілкування, а й як знаряддя формування і вираження думки, як основу духовності народу, як міцну і надійну опору самоусвідомлення особистості, бачення себе .

Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний ( український письменник, драматург. Громадський діяч.) *** Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих — рідна мова, Вишневих ніжних пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський (український радянський поет, класик української поезії XX століття). *** Мова росте елементарно, разом з душею народу. І. Франко.

Ігор Гуменюк (igorhumin) 2010-11-02 17:56:19 Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування”. 2 (2) 2010-11-02 18:12:08 Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами, морським зводом чи дорожніми знаками, тоді як жоден із цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.

Мовознавчий КВК Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає. - презентация. Презентация была опубликована 5 лет назад пользователемЗоя Судиенко. Получить код презентации.

Презентація з української мови на тему "Українська мова - духовне багатство народу". Всi презентації з української мови. ✅ Від українських вчителів. Завантажити безкоштовно на освітньому порталі «На Урок». Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Номер слайду 3. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО РІДНУ МОВУУ 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.